З'ясувати реальні факти стосовно чорнобильської ядерної катастрофи непросто. Ми подамо деякі дані, що покажуть, які труднощі стають на шляху дослідження цієї проблеми. Ми не претендуємо на вичерпне висвітлення всіх аспектів і передумов такої складної проблеми, як вибух і пожежа на ядерній електростанції. Наша мета - показати, з якими дилемами зустрічаються українські медики, і чому проблема Чорнобиля не втрачає свого значення для України і для багатьох сусідніх країн.
Рано вранці, в суботу 26 квітня 1986 року один з реакторів Чорнобильської атомної електростанції вибухнув, і на ньому почалась пожежа. Погасити пожежу вдалось лише в травні. Через високий рівень радіоактивності, а також внаслідок спроб погасити пожежу та ізолювати небезпечну зону, неможливо було визначити, яка частина активної зони реактора залишилась на місці катастрофи. Частина радіоактивних речовин внаслідок вибуху і наступної пожежі розпорошилась на території України, Росії та Білорусії. Мінливість погоди і нерівномірність пожежі призвели до дуже нерівномірного поширення радіації. Крім цього, характеристики забруднення різних територій визначались переважанням ізотопів з коротким або тривалим періодом напіврозаду. Існує декілька видів іонізуючого випромінювання з різним рівнем. Радіоактивні речовини можуть надходити в організм людини різними шляхами.
Статистика смертності коливається в широких межах. Загальновизнаним є факт загибелі 30 працівників станції і пожежників внаслідок вибуху або гострої дії радіації незабаром після 26 квітня. Смертність у подальшому за даними різних джерел становить від нуля до сотень тисяч загиблих і ще більшої кількості постраждалих. Офіційні дані про катастрофу залишаються закритими. Показники рівня смертності та інших негативних наслідків, надані МАГАТЕ (Міжнародним агентством з атомної енергії), є найнижчими. Інші організації описують Чорнобиль та його наслідки як найгіршу індустріальну катастрофу в історії людства. Її прирівнюють трагедії в індійському місті Бхопал. Від 240 000 до 600 000 людей приймали участь у ізоляції та очистці Чорнобиля та навколишніх територій у 1986-1987 рр. Десятки мільйонів осіб отримали різні дози радіації внаслідок пожежі та мінливості погоди у квітні та травні 1986.
З території навколо електростанції евакуювали близько 336 000 людей. Було встановлено тридцятикілометрову зону відчуження. Згодом частина евакуйованих з різних причин повернулись на заражені території, хоч владою це і не схвалювалось. Більшість людей проживали в зоні відчуження багато років до виселення. Було багато прикладів дискримінації постраждалих у місцях їх переселення.
Останнім часом зона відчуження і навіть покинуте місто Прип'ять почали перетворюватись на туристичні об'єкти. Напевно, це єдиний тур в світі, де поряд з годинниками та термометрами користуються дозиметрами.
Ця сторінка, востаннє оновлена 18 VI 2005